Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужнім засобом емоційного розвитку, тому що спостерігаючи за виразом обличчя дорослого, який читає книгу, та розглядаючи ілюстрації, дитина намагається наслідувати вираз обличчя того, хто їй читає вірш, казку чи оповідання, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів – показує як вони радіють, сумують, як дивуються. Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття.
Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини, розкривають таємниці природи, знайомлять її з подіями давно минулих часів, відкривають невідомі країни тощо. Оповідання та вірші про дітей вчать дошкільників взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків. Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язного мовлення.

Художня література і усна народна творчість –важливе джерело розвитку дитячого мовлення.
Живодайним джерелом розвитку художньої літератури є усна народна творчість.
Використання малих фольклорних форм є ефективним прийомом фонетичної компетентності. Це повторення за дорослим, з дорослим та самостійне індивідуальне відтворення малих фольклорних форм, хорове й індивідуальне заучування віршів із фрагментарним програванням сюжету.
Серед фольклорних жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування.

Які книги слід читати дітям раннього віку?

Для дітей раннього віку, вибираючи книжку, важливо звернути увагу на, щоб вона була легкою, викликала приємні тактильні відчуття. Бібліотека для малюка може формуватися вже з першого року його життя. А першу книжку може підготувати власноруч мама ще тоді, коли тільки очікує його народження. Мова йде про так звану книжку-подушку.

Важливо, щоб у бібліотеці були маленькі книжки «восьмушки» і «четвертушки» (1/8 і ¼ стандартного листа). Вони зручні, легко поміщаються в руках дитини. Але, вибираючи такі книжки, необхідно надавати перевагу тим, в яких чіткі, яскраві, великі малюнки, на яких дитина легко впізнає ті чи інші предмети.
Дітям раннього віку доцільно купувати так звані книжки-вирізки – у вигляді різних предметів та тваринок, що є героями невеликих оповідань – зайчик, котик, паровозик.

Цікавими є книжки-панорами – казковий будиночок з об’ємними декораціями, чигалявинка з курчатами, а також книжки-іграшки, в яких герої представлені у вигляді фігури з рухливими частинами – у котика рухаються очі, у пташки – крила, у півника чи курочки – дзьоб.
Змістове наповнення книги для дитини раннього віку ґрунтується на різних жанрах дитячого фольклору: колискові пісні, потішки, пестушки, дитячі пісеньки, небилиці, щоб бавити дитину потім, говорячи з нею художнім словом.
Читати дітям раннього віку необхідно повільно, чітко, ясно, не намагаючись наблизитися до дитячого мовлення і не переграючи, зображаючи ту чи іншу рису персонажа.

Сюжети для дитячого читання – дитячі забавки, іграшки, тварини, звірі, птахи, пори року; взаємини з близькими дорослими, однолітками, старшими дітьми. Діти з цікавістю слухають і легко запам’ятовують коротенькі дитячі вірші, люблять, коли їм розказують казки.

Які книги слід читати дітям молодшого дошкільного віку?

   Для дітей 3-4 років необхідно читати знайомі, улюблені дітьми художні твори, які читали раніше. Виховувати вміння слухати нові казки, оповідання, вірші, стежити за розвитком дії, співпереживати героям твору. Пояснювати дітям вчинки персонажів і наслідки цих вчинків. Повторювати найбільш цікаві, виразні уривки з прочитанного твору, надаючи дітям можливість договорювати слова і нескладні для відтворення фрази.
     Інсценувати і драматизувати невеликі уривки з народних казок.
       Вчити дітей читати напам'ять потішки і невеликі вірші.
Сприяти формуванню інтересу до книг. Регулярно розглядати з дітьми малюнки в знайомих книжках, яскраво і виразно розповідати їм про зміст ілюстрацій, заслуховувати висловлювання дітей.

Які книги слід читати дітям середнього та старшого дошкільного віку?

Оволодіння рідною мовою як засобом і способом спілкування і пізнання є одним з найважливіших придбань дитини в дошкільному дитинстві. Саме дошкільне дитинство особливо сензитивно до засвоєння мови: якщо певний рівень оволодіння рідною мовою, не досягнуть до 5-6 років, то цей шлях, як правило, не може бути успішно пройдений на більш пізніх вікових етапах.

Не маловажну роль в розвитку мови, по повненні словникового запасу дитини грає художня література. Дорослі повинні пам'ятати, що потреба дитини в тому, щоб йому читали, навіть якщо він вже навчився самостійно читати, треба задовольняти. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозуміла дитина. Твори для читання дитині потрібно вибирати враховуючи вік, інтереси і розвиток. Дітей старшого дошкільного віку приваблює більше зміст тексту, хоча й ілюстрації до книги вони із задоволенням розглядають. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозуміла дитина. Не обов'язково це робити відразу, можна через деякий час поговорити з дитиною про прочитане. Це привчає дитину аналізувати суть прочитаного, виховувати дитину морально, крім того, вчить зв'язкової, послідовної промови, закріплює у словнику нові слова. Адже чим здійснено мова дитини, тим успішніше буде її навчання в школі.

В результаті спілкування з книгою до 6-7 років дитина зазвичай володіє значним словниковим запасом і в основному опановує граматичними формами рідної мови. У цей період відбувається інтенсивне збагачення словникового запасу дитини, в результаті придбання дитиною нових знань про незнайомі предмети і явища, що стоять поза рамками її особистого досвіду, що особливо важливо для її майбутнього навчання.

Поради для батьків «Вчимо з дитиною кольори»

Наш світ такий яскравий і різнокольоровий, а малюк не знає і половини кольорів, які його оточують. Щоб запам’ятати всі відтінки веселки, малюкові доведеться пройти непростий шлях. Завдання батьків навчити цьому своє чадо. Ми допоможемо вам розібратися, як навчити дитину розрізняти кольори. Безумовно, на перших порах малюк будь-яку нову інформацію повинен дізнаватися у формі гри. Це швидко дасть позитивні результати, а малюк і не зрозуміє, що його постійно чогось вчать. Отже, приступаємо до ненав’язливих занять.

У діток ще погано розвинене логічне мислення. Їм немає з чим порівнювати, так як вони ще мало бачили в житті. Тому описуючи колір того чи іншого предмета, акцентуйте увагу саме на цьому предметі. Наприклад, промовляйте фразу правильно : «Тримай синій м’ячик». Адже м’ячики можуть бути червоними, жовтими, зеленими і так далі. Кроха повинен розуміти, що він бере саме синій м’яч, що не всі м’ячі сині.
Не варто давати відразу багато інформації. Малюк для початку повинен вивчити і знати один колір. Тільки після того, як він почне його дізнаватися, можна приступати до вивчення наступного. До речі, фахівці в один голос стверджують, що найкраще починати навчання з червоного кольору. Потім приступити до вивчення синього, зеленого, жовтого.
Ефективними так само вважаються ігри з цукерками або льодяниками, які потрібно розподілити між іграшками або ляльками. Цими цукерками можна годувати улюблених ведмедиків або цуценят, називаючи дію. Наприклад, Мишко любить червоні цукерки, а Машенька жовті.
Пізнання навколишнього світу на прогулянках. Для цього досить ходити по зеленій траві, дивитися в синє небо або на червоний будинок, називаючи колір кожного предмета або явища (жовте сонечко світить, росте зелена трава, падають жовті листочки).
.Добре пограти в кольоровий конструктор, створюючи фігури певних кольорів і називаючи їх.
Улюбленим іграшкам можна придумати цікаві історії, пов'язуючи їх з кольором. Наприклад: жила-була машинка, але одного разу вона впала зі столу в кошик з червоними ягідками і сама стала червоною.
Багато дівчат люблять грати в дитячу посудку. Попросіть донечку скласти всі зелені чашечки на зелененькі блюдечка. До речі, зверніть увагу, що найчастіше дітки і самі складають предмет одного кольору до предметів такого ж кольору. Від вас вимагається промовляти назви і терпляче чекати поки малюк розбереться.
Спільно з навчанням палітри, можна вивчити правила дорожнього руху. З кольорового картону потрібно вирізати кружечки червоного, жовтого і зеленого кольорів. Коли мама показує червоний кружечок, малюк повинен стояти на місці. Коли піднімається кружечок зелений-дозволяється йти. Продовжити гру можна на вулиці, на більш наочному прикладі – світлофорі.
Називаючи один з кольорів, можна порівнювати його з тим, що так добре знайоме дитині. Наприклад, машинка блакитна, як небо, а млинець жовтий, як сонечко.
Іноді освітній процес надоїдає дитині тільки тому, що відбувається однаково і завжди в одному приміщенні. Зміна обстановки посприяє тому, щоб малюк проявив інтерес до занять, тим більше, що займатися можна не тільки, нав'язуючи знання, але і «між іншим». Наприклад, якщо ви в магазині, не полінуйтеся заїхати у відділ овочів і фруктів, щоб назвати всі їх кольори.
Для кращого запамятовування можна використовувати різноманітні пісеньки, віршики, які сприймаються набагато легше і приємніше, легко запам'ятовуються на довгий час.
Малюємо пальчиками. Прямий контакт дитини з кольоровими фарбами дозволить йому швидко і надовго запам'ятати назви кольорів